Реальна зрада.«ти знаєш, ми домовлялися їхати на риболовлю чисто чоловічий кампанією, але петя навіщось взяв з собою дружину.
«Мила, прости: пішов з друзями в караоке, було шумно, спочатку не чув твоїх дзвінків, потім розрядився акумулятор і вже виявилася глибока ніч»; ; «Заїхав після роботи додому до однієї знайомої, на її прохання полагодити кран. Просто полагодив і поїхав далі додому. Тобі не сказав, тому що боявся, ти зрозумієш не так. Так воно і вийшло.».
У мене на консультації регулярно клієнти, в парах, у яких колись було обговорено, що сучасні і розкуті подружжя мають горезвісне «особистий простір» і можуть вести себе «по-сучасному вільно». Наприклад: чоловік і дружина мали право зустрічатися з ким завгодно, вести переписку в соціальних мережах з незнайомими людьми, по одному відвідувати різні розважальні заходи, розмовляти, обмінюватися номерами телефонів і танцювати з ким хочеться і т. д. Як ви розумієте, з чіткою домовленістю, що це – без сексу! Але, на жаль і ах: щасливе існування пари в такому форматі, як правило, виявлялося недовгим: хтось з партнерів, а то і відразу обидва швидко втягувалися в інтимні стосунки з кимось ще. Що, не дивно, адже з точки зору психології:
Будь-яке систематичне спілкування сексуально привабливих чоловіків і жінки створює стартові умови виникнення інтимних відносин.
В цьому не закладено автоматичне початок відносин між усіма регулярно спілкуються один з одним чоловіками і жінками, але зафіксовано те, що це створює для цього стартові умови. І якщо спілкуються між чоловіком і жінкою не стоятимуть серйозні стримуючі обставини, то «іскра пристрасті» одного разу може легко спалахнути (особливо під впливом утримання, алкоголю та надії, що про це ніхто не дізнається).
Скажу більше: у тих парах, де під «чесне слово» заздалегідь багато що дозволялося один одному, коли відбувалися зради, а потім це обговорювалося в кабінеті психолога, часто з’ясовувалося, що безпосередньо перед тим моментом, коли хтось із партнерів переходив межу сексуально дозволеного, люди думали: «Ну, а що, в тих умовах, в яких ми живемо, мій партнер, напевно, теж багато що собі дозволяє. А я що, гірший?! Ех, була, не була: один раз не рахується, а так заманливо.». Крім того, нерідко виявлялося і те, що той з пари, хто пропонував «сучасні вільні стосунки без примітивної ревнощів», як раз тому і пропонував їх, тому що або вже мав інтимний зв’язок з ким-то «на стороні», або тримав когось на прикметі для майбутніх відносин. Ось так ось.
Тому, щоб не скочуватися в Домострой, але і не знімати всіх гальм з поведінки чоловіків і дружин, говорячи про тих діях, що не несуть у собі підтвердженого факту статевого акту, але викликають з цим великі асоціації, особисто я вводжу в поняття зради три додаткових визначника – «систематичне», «дія таємне від чоловіка/і», «та/або здійснюється за проти її волі». Наприклад, свінгери займаються сексом з іншими партнерами за погодженням з власним партнером і не таємно, тому це – формально, не зрада (хоча як сімейний психолог вважаю ці дії небезпечними для сім’ї і описував наслідки цього у своїх статтях).
Або ще: якщо дівчина кілька разів за рік відвідала з подругою кафе, не роблячи з цього таємниці, заздалегідь мирно погодивши це з чоловіком, ухиляючись від спілкування з іншими чоловіками в закладі, то це – не зрада. Якщо ж мова йде про регулярних відвідинах злачних місць, причому не тільки в режимі найсуворішої таємниці, але і проти волі чоловіка, то це сильно пахне усвідомленим прагненням до зради. І те, що інтимний зв’язок з кимось стороннім, за фактом, так і не встигла утворитися, не робить поведінку дівчини правильним. Просто їй не дуже пощастило на стороні і не більш того: на її товар не встиг знайтися купець. І все тут.
Або, скажімо, особисте спілкування дружини з колегою по роботі. Коли люди дарують один одному різні ласощі та подарунки, п’ють каву в кабінеті після роботи, пишуть один одному електронні повідомлення в дусі «доброго ранку і спокійної ночі, ти мені снишся; ти – самий-самий кращий; лови поцілунок; ти для мене багато значиш; дякую тобі за всі-всі-всі». Якщо це робиться не просто таємно від чоловіка, але і чоловік вже виявляв з приводу цієї листування явне невдоволення, але все одно все продовжилося, то вибачте мене, хіба це не зрада моральна, хіба це не шлях до зради фізичної? Або коли чоловік прямо заборонив ходити на роботу в панчохах і листуватися з колегою-чоловіком, а жінка робить це таємно і регулярно, як це оцінити? Або коли чоловік таємно і регулярно зустрічається зі своєю колишньою? Що це?
Або систематичний флірт дружини з сторонніми чоловіками на вечірках. Коли чоловік чітко попросив: «будь Ласка, не посміхайся іншим незнайомих і малознайомих чоловіків, не давай їм номер свого телефону і візитку, не сідай з ними поруч, не тягнися до них під час спілкування, не дозволяй сидіти з собою поруч, чіпати тебе руками, танцювати з тобою, підливати тобі алкоголь, робити компліменти, розповідати непристойні анекдоти, дарувати щось, не доглядай сама за кимось і т. д.», а дружина робить щось з цього списку, хіба це не свідомий виклик чоловікові зі сторони дружини? Хіба це не показник, що статус і авторитет іншого чоловіка для дружини явно вище, ніж статус і авторитет власного чоловіка? І хіба це не приниження для нього, можна порівняти із зрадою? І не ознака готовності до зради дружини, нехай навіть і поки тільки моральною? Та й взагалі, як показує практика, від моральної готовності до зради до готовності фізичної, лише півкроку.
Скажу й інше. Одна з труднощів питань пов’язаних з зрадами, полягає в тому, що (за моїми підрахунками) чесно зізнаються у трапилася зраді не більше 30% від числа тих, кого в цьому намагаються викрити, не маючи на руках конкретних підтверджень того, що сталося статевого акту. Причому, відразу, тобто миттєво, зізнаються в цьому не більше 10% від цих 30%, тобто лише один з трьох тих, хто взагалі визнається факт зради. А близько 70% змінюють чоловіків і дружин або категорично так і не визнають факту зради взагалі, або намагаються розповідати казки про те, що вони або «вчасно зупинилися», або «це просто була гра, пов’язана з образою на брак уваги від тебе».
Раз ніхто не зізнається в зраді, значить того з подружжя, хто не бажає відчувати себе обдуреним/ой і відчувати у себе зростання рогів, потрібно мати чіткий список критеріїв зради, на які повинні спиратися у своїй поведінці відразу обоє. Про що я казав на початку цієї статті. І її головна мета – по-перше, надихнути вас на вироблення у вашій парі чітких, обопільно прийнятих і узгоджених критеріїв зради (що помітно знизить вірогідність її здійснення), а по-друге, дати вам ту основу (у вигляді створеного мною переліку з десяти пунктів), яку ви зможете або розширювати або скорочувати на свій розсуд. Тоді у вас буде єдина культура сім’ї, а тому і правильна психологія сімейного поведінки.