Дівчата: завжди пам’ятайте, заради кого і за кого ви виходили заміж!
Не буду оригінальним і нагадаю моїм шановним читачкам те, що слід відносити до азам сімейного життя. Вітаючи вас з народженням дитини, тим не менш, хочу вас запитати, за кого ви виходили заміж, з ким планували йти по життю і зустрічати старість: з вашим чоловіком або з вашою дитиною?
Якщо ви твердо відповісте, що ви виходили заміж не за дитину, а за чоловіка, для мене це означає, що ви повністю розумні, ви розумієте і приймаєте:
В сім’ї первинними і рівнозначними є тільки мі дружина.
Діти, скільки б їх не було – тільки вторинні, виробництволише від подружжя.
І з появою у молодій сім’ї малюка ця система піддаватися ніяким змінам не має. Підкреслюю: ніяким змінам!
Якщо ж ви заявите мені, що раніше так і було, а от зараз все змінилося в користь дитини, або взагалі, саме заміжжя і сам чоловік вже спочатку були для вас тільки засобом отримання довгоочікуваного законного дитини, тоді мені відразу стане зрозуміло: ви маєте всі шанси не тільки швидко перетворитися в горезвісну в народному фольклорі «божевільну матусю», але й також втратити чоловіка, стати класичною «разведенкой». А все тому, що:
Якщо дитина стане для матері важливіше, ніж її чоловік, це означає, що дитина, по суті справи, встане між чоловіком і дружиною, виникне та сама небезпечна дихотомія, протиставлення: чоловік-дитина, результатом якої виявиться швидке відчуження, охолодження стосунків між подружжям, з реальною перспективою розлучення.
Тому, як досвідчений сімейний психолог, дуже вас прошу завжди пам’ятати про це. Як би ви не любили своєї дитини (або дітей), у розумних дружин на першому місці завжди повинен перебувати чоловік (звичайно, якщо він не алкоголік, наркоман, злочинець або садист). В ідеальній сімейної схемою, чоловік і дружина повинні бути завжди єдиними, а от дітей може народитися – безліч. Схема завідомо проблемних сімей звучить рівно навпаки: «чоловіки та дружини можуть мінятися, а ось дитина – назавжди». Будь ласка, не йдіть на поводу у тих ваших знайомих (і навіть батьків), хтось сам йде до розлучення (або вже до нього дійшов), та вас за собою тягне. Зрештою, в Рагсі ви давали клятву бути разом вашому коханому чоловікові, а не дитині. А клятви на те і є клятви, що їх потрібно виконувати!